Трикутні вареники та голубці з щавлю: у селі Оксанівка різдвяний стіл починають готувати за добу до Святвечора. Фото

6 Новости Винницы

Трикутні вареники з капустою, маком та вишнями, пісні голубці зі щавлю та багато смачної здоби. Так у давнину накривали різдвяний стіл на Вінниччині. Замість звичних, традиційних для нас страв, старожили ще смажили гриби, а у варениках ховали сіль, цукор, перець або часник.

“І тоді казати, сливка – це добро, а сіль це, ну солі ми не ставили, а цукор – це щастя, а то могла бути радість і тоді зразу. Я вкусив любов, значить в цьому році в мене має бути велике кохання. Або буде просто гарний, добрий, щасливий рік”, — пояснює Мирослава Марченко жителька Оксанівки.

В давнину на столі обов’язково мали бути: квашені огірки, капуста та помідори. Ставили баклажани, сливки, яблука і виноград. За делікатес вважались голубці. У квашені листя винограду або капусти загортали не рис, а кукурудзяне борошно та перемішану з олією цибулю. Цей рецепт Руслані Безпалько переказала прабабця.

“Ще робили з щавлю. Тобто, замість листків був щавель. Його також квасили там засалювали або просто пропарювали та також йшла кукурудзяна, кукурудзяне борошно там разом з цибулею, що люди могли найти з м’ясом і тому подібне”, — зауважує Руслана Безпалько, жителька Оксанівки.

Поки жінки гляділи за випічкою, чоловіки варили вареники. Та ставили на стіл кутю. Вона мала бути густою і солодкою, щоб рік вдалим видався.

“Мед додається, мак, перемішується це все діло. Зверху натирається халвою”, — каже Павло Бодруг житель Оксанівки.

Приготування 12 пісних страв займало добу. Найбільше на столі було здоби. У великі, круглі калачі ставили свічку і молилися. Лише потім починали їсти.