Не про свято. Що таке 8 березня і як жінки доводять, що вони – не «об’єкт на кухні»

6 Новости Винницы

«Та, ці жінки, вони такі емоційні. Що з них взяти?», «Твоє місце на кухні!», «Жінки прийшли у цей світ, щоб народжувати і виховувати дітей»… Якщо взяти групу людей, то кількох ці фрази точно зіб’ють з пантелику і змусять заперечити сказане.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день. Для когось це просто восьмий день весни, для когось – він має глибокий сенс. І якщо більшість жінок «обдаровують» компліментами та квітами, то є і ті, які намагаються донести до суспільства, що «8 березня – не свято весни та квітів». Цей день має складну історію, має інший сенс. І якщо слідувати історії, то зовсім це і не свято…

За останнє століття статус жінок помітно змінився. Те, що ми нині сприймаємо як даність для жінок – навчання в університеті, виборче право, можливість обіймати «високі» посади, – виборювалися протягом довгих років у різних країнах світу.

Історія у світі

За інформацією BBC, у 1908 році 15 тисяч жінок в Нью-Йорку вийшли на демонстрацію, вимагаючи скорочення робочого дня, збільшення заробітної плати та права голосу (в більшості штатів жінки здобули його у 1920 році, коли ухвалили 19-ту поправку до Конституції США). Наступного року Американська соціалістична партія запропонувала зробити останню неділю травня Днем трудящих жінок.

У серпні 1910 року відома діячка німецької соціал-демократії Клара Цеткін на конференції в Копенгагені запропонувала заснувати Міжнародний день боротьби за жіноче рівноправ’я та емансипацію. Близько ста учасниць з 17 країн підтримали ідею одностайно.

У 1911 році його вперше відзначили в Німеччині, Австро-Угорщині, Данії й Швейцарії.

Дата 8 березня прийшла в міжнародний лівий рух з Росії. У 1917 році в цей день (23 лютого за старим стилем) почався страйк робітниць ткацьких фабрик у Петрограді з вимогами «Хліба й миру!», який переріс у революцію. Тиждень по тому російський імператор зрікся престолу, а тимчасовий уряд надав жінкам право голосу.

В СРСР

Більшовики, які захопили владу у жовтні 1917 року, віддячили жінкам за підтримку. У 1921 році було ухвалене рішення про надання дню 8 березня статусу державного свята.

Становище жінок у тодішній тоталітарній державі було важким… Окрім того, що вони працювали на рівні з чоловіками на виробництвах, мусили ще й займатися хатніми справами та виховувати дітей. І про це мовчали, вважали, що «так має бути».

Після Голодомору та масових репресій Радянському Союзу загрожувала демографічна криза. Керівництво країни було змушене вживати невідкладних заходів для збільшення народжуваності. Саме тому пропаганда дедалі частіше звертає увагу на важливість материнства. Особливо – після Другої світової війни, де СРСР, за різними даними втратив, до 40 млн осіб.

Саме в цей час у суспільстві пропагандистська машина формує два ґендерні образи: «чоловіка-захисника», якого вітають 23 лютого, і турботливої жінки – дружини, сестри, матері, яким потрібно подякувати за обід, чисті шкарпетки і випрасуваний одяг. Згадки про боротьбу за власні права були забуті.

З роками Міжнародний жіночий день все більше трансформувався у звичайне свято, його сенс змінювався, тож згодом він став тим 8 березня, яке ми знаємо сьогодні.

Як 8 березня стало святом «весни та жіночності»?

З дитинства у нас поняття 8 березня подвоється. Ще в садочку та у початковій школі нам казали: «це свято весни, потрібно вивчити вірш про весну», інші казали, що це свято матерів, треба вивчити вірш для мами, треті казали, що це свято «жіноцтва», отже – вивчити вірш про те, яка важлива жінка. Однак ніхто не пояснив, що насправді означає це «свято».

Загалом, про це історія замовчує. Багато хто вважає, що поняття «свято весни» – це послідовна політика радянського керівництва. Тоді – це революційна тематика на плакатах, листівках, а сьогодні – оспівування краси та ніжності. Сьогодні у пострадянських країнах 8 березня перетворилося на день слідування стереотипам про жінок. У цей день пропагують сексистські стереотипи всупереч первинному змісту.

Яка роль жінки в сучасному суспільстві?

Така ж, як і чоловіка. Відокремлювати це не варто. Розвивати та вдосконалювати себе – для обох. Навчатися в університеті, водити машину, ходити на роботу, обіймати «високі» керівні посади – для обох. Готувати їсти, виховувати дітей, доглядати за собою – для обох. Брати на себе відповідальність, думати про майбутнє – теж для обох. Але й досі багато хто стикається із стереотипами, на кшталт, що чоловік повинен заробляти більше, тільки чоловікові можна доручити «великі» справи. А для жінки «краща» професія – «берегиня домашнього вогнища».

Як боротися з цим? Власним повсякденним прикладом і «закресленням» стереотипів. Адже є багато прикладів, коли жінка змогла більше і недооцінювати цю працю не можна. Сьогодні є багато політикинь, керівниць «великого» бізнесу тощо, які доводять, що не місце середньовічним стереотипам.

Що таке Марш жінок

З кінця 2000-х майже щороку в Україні 8 березня проходять феміністичні марші. Акція, покликана привернути увагу до проблем рівності прав жінок і чоловіків та домашнього насильства.

У 2021-му Марш присвячений правам жінок під час пандемії. За словами організаторів Маршу, пандемія негативно вплинула на жінок. У світі зріс рівень домашнього насильства; жінки становлять більшість працівників соціальної та медичної сфер; вони вимушені в умовах локдауну поєднувати хатні справи, догляд за дітьми й роботу.

У Вінниці також провели акцію. Про її деталі можна прочитати ТУТ.

Повернемося до історії. До прикладу, пропонуємо вам перелік видатних жінок, які змінили хід історії:

Марія Складовська-Кюрі. Вона одержала дві Нобелівські премії в галузі фізики і хімії, увійшовши таким чином в історію як єдина жінка, яка двічі була удостоєна вищої нагороди в науковому світі.

Маргарет Тетчер. Залізна леді була першою і останньою жінкою у Великобританії, що займала пост прем’єр-міністра. Жінка обіймала посаду майже 11 років. Весь цей час вона фактично керувала як внутрішньою, так і зовнішньою політикою країни.

Принцеса Діана. Вона не вписувалася в загальноприйняті уявлення про королівських персон. Від благодійної діяльності до чудового стилю – вона була одним з найбільш антиконформістських членів британської королівської сім’ї, за що її часто називали «народною принцесою».

Емеллін Панкхерст. Британська громадський і політичний діяч, яка зіграла важливу роль в боротьбі за виборчі права жінок.

Августа Ада Кінґ. Британська математикиня, відома тим, що зробила опис ранньої версії обчислювального пристрою загального призначення Чарльза Беббіджа – аналітичної машини. Склала першу у світі програму. Ввела у вжиток терміни «цикл» і «робоча комірка».

Розалінд Франклін. Британська біофізикиня і кристалографиня, що зробила важливий внесок в розуміння структури ДНК, вірусів, вугілля і графіту.

Амелія Ергарт. Американська авіаторка, одна з перших жінок-льотчиць. Перша жінка, що перелетіла Атлантичний океан.