Загрузка...
Родина Павла Швеця з села Русава Ямпільського району Вінниччини, вживає лише «живі» олії, які він виробляє власноруч. Понад півтора роки тому він змайстрував з підручних матеріалів саморобний маслобій холодного віджиму із дерев’яною діжкою.
«За каркас взяв ось від причепу, зварив його, аби міцно тримав. Діжечку мені допомагали робити, адже я не тесля. Взяли деревину ясеня. А для пресу підібрав домкрат, який жме на 50 тонн», — розповідає Швець.
Виготовляти соняшникову олію чоловіку не цікаво. З дружиною вони створюють продукт, який виготовляли в старовину.
«Ось насіння рижика – це культура, яка у нас давно забута. Її витиснув соняшник. Але, за своєю поживністю, така олія краща за кедрову чи чорного кмину. Рижик росте в Україні. Здебільшого у Чернігівській, Сумській областях. А от на Вінниччині, нажаль не росте. Тому ми його замовляємо», — зауважує він.
А потім демонструє принцип роботи апарату.
«Кладемо насіння у діжечку, кладемо поршень. А далі домкратом, за дідовським методом, давимо. І так, по краплинці воно скапує, віджим триває дуже повільно. Але, така олія найцінніша», — пояснює Павло Швець.
Для виготовлення олій також використовують ядра грецьких горіхів.
«У діжку поміщається близько двох кілограмів ядер грецьких горіхів. З цієї кількості виходить півлітрова банка олії. Чим вона корисна? А тим, що містить у собі багато мікроелементів, вітамінів. Таке використовують як у їжу, так і у косметичних цілях. Якщо для їжі, то додають у салати, каші. Дуже смачно! Спробуєте раз, отримаєте гастрономічне задоволення. Але, смажити на такому неможна. Взагалі, для теплової обробки краще не використовувати. Тому, що втратиться все корисне, що там є. У літній період таку олію можна використовувати як для засмаги, так і проти неї. Чудово пом’якшує шкіру. У чому родзинка олій, які робить мій чоловік — це процес віджиму дуже довгий, тому воно не нагрівається. І всі поживні речовини, яка дала природа, вони залишаються. А ще, немає контакту з металом. Тому вони називаються «живими». І характерні тим, що не мають різкого запаху та смаку. Вони мають запах та смак натурального продукту, з якого його віджали», — доповнює чоловікові слова його дружина Ірина Швець.
Нагадаємо, у Буші також облаштовують майданчик для встановлення двометрової глиняної статуї старослов’янської богині Лади – образу відродження та кохання. Напередодні скульптуру феєрично представили на фестивалі «Подільський оберіг». Тепер місце, де це відбувалося, називатимуть долиною Лади.
А до до ювілейної річниці Незалежності України, там створили унікальне панно «Код: UA». Його ткали на старовинних верстатах близько 30 майстринь з різних міст країни. Килим має по понад два метри, як заввишки, так і завширшки. Його виготовили за два тижні під час першого текстильного пленеру у селі Буша. Використали: шовкові, лляні та бавовняні нитки.