«До останньої краплі борщу»: як у Вінниці допомагають безпритульним

46 Новости Винницы

15 січня близько 15:00 на площі біля ринку «Урожай» – незначне скупчення людей. Активісти з ГО «Полум’я надії» привезли сюди 40 літрів гарячого борщу для безпритульних та людей, які з різних причин опинилися в скруті. Подібною діяльністю в співпраці з міською радою благодійники займаються вже два роки. Але в сильні морози це особливо актуально.

«Зазвичай людей 20-30 приходять. Вони поїдять самі та з собою в посуд беруть. Приходять не тільки безхатьки, але й багатодітні родини, які не мають змоги харчуватися, приходять бабусі й дідусі, в яких пенсія мала», – каже членкиня громадської організації Анна Банадига, яка саме розливає всім бажаючим гарячу страву.

За словами молодої жінки, такі 40 літрів борщу зазвичай активісти роздають години за півтори.

«Якщо люди зібрані вже і вони нас чекають, то можемо швидше. А якщо дві-три людини, то ми ще чекаємо, поки інші дійдуть. Таких 40 літрів вистачає на людей 30-35, бо часто ще з собою беруть. На приготування йде години 3-4. Бо треба, щоб м’ясо добре зварилося», – розповідає Анна.

До готування страв долучаються небайдужі люди, які допомагають з продуктами: м’ясом чи овочами, які іноді доставляють з власних ферм. За словами жінки, долучаються і колишні безпритульні. Допомагають таким, якими були самі колись.

«Борщ наваристий, м’ясо плаває. Це прекрасно, що є така ініціатива» , – каже Юрій Анатолійович, який прийшов сьогодні теж поїсти гарячого борщу.

Як розповідає Андрій Жура з «Полум’я надії», який також координує спільний проект з департаментом соціальної політики міської ради під назвою «Соціальне патрулювання», такою діяльністю активісти займаються протягом останніх двох років. Для безпритульних гарячу їжу незалежно від пори року готують щоп’ятниці та роздають біля «Урожаю» о третій годині дня. Сама ж організація допомагає безхатченкам близько 5 років, від початку свого заснування.

«В нас є два пункти допомоги людям. Перший на Пирогова, 74, другий – на Воїнів-Інтернаціоналістів. Це пункти, де протягом тижня щодня надають допомогу безпритульним. Сюди щоп’ятниці приїжджаємо з 40-літровою каструлею борщу або супу та годуємо людей. Є постійні відвідувачі, які чекають на нас, які голодні. І таким чином «перебиваються», харчуючись в нас. Але на час морозів ми плануємо активізуватися», – каже Андрій.

За його словами, в різних куточках міста планують облаштовувати додаткові точки, де годуватимуть людей та поїтимуть гарячим чаєм.

«З нами співпрацюють багато людей, і багато хто на сьогодні бажають взяти участь в цьому проекті. Ми також закликаємо вінничан до співпраці. Може, хтось має транспорт, може, хтось має ресурси, ми зможемо це організувати. І нам треба бути в місцях скупчення: залізничний вокзал, автовокзал, ринки Центральний та «Урожай». А в наших двох пунктах люди можуть погрітися, поїсти, помитися та перевдягнутись», – каже чоловік.

За словами Андрія, те, що сьогодні до «Урожаю» прийшли до 10 людей, – це рідкість.

«Зазвичай в такий час тут буває 30-40 людей. Але зараз їх важко зібрати, бо вони змерзли, ховаються по підвалах та під’їздах. Але ми тут стоятимемо до останньої краплі борщу. Зараз, як похолодання, плануємо щодня і, можливо, по кілька разів виходити та годувати людей, які того потребують. Наші бригади будуть роз’їжджати містом з окропом, чаєм та борщем. Меню ще не складали, але люди будуть нагодовані», – розповідає координатор проекту «Соціальне патрулювання» та член громадської організації.

Чоловік каже, за приблизними розрахунками на місяць готують близько 200 літрів супу. На рік це виходить приблизно 2 400 літрів. І це лише суп. Але Андрій додає – невідомо, скільки насправді у Вінниці є безпритульних і хто з них потребує їхньої допомоги. До того ж, має вплив і мороз.

«Людям холодно, вони не дуже сприймають якусь інформацію. І «сарафанне радіо» в таку погоду дуже погано працює. Люди пристосувалися, вже знають, де щодня можуть поїсти. В часи ж посиленого карантину ми виїжджали автомобілем та об’їздили всі смітники та подвір’я, де годували безпритульних. Це відбувалося протягом кількох місяців. Бо нам не можна було провокувати тут, біля «Урожаю», скупчення людей», – каже Андрій.

Загалом, за час діяльності організації ряди активістів поповнюються, а колишні безпритульні хай і не в переважній кількості, але мають бажання змінити своє життя.

«Яку тенденцію спостерігаємо. Минулоріч ми відправили до центрів адаптації 120 людей. В цьому теж ведеться статистика. Близько 5% – люди, життя яких після цього змінюється. В нас навіть є люди, яких ми забрали з вулиці, які пройшли курс адаптації, і вони вже повернулися до нашого проекту, але в якості волонтерів», – розповідає Андрій.

Але вистачає і «постійних клієнтів», які не дуже докладають зусиль, аби змінити своє життя.

«Ми все ж намагаємося людей до чогось мотивувати. Ми не хочемо їх просто годувати і постійно підтримувати таку їх життєдіяльність, яка, по суті, не має сенсу. Ми допомагаємо їм з обстеженнями, «кладемо» їх у лікарні, відправляємо в центри адаптації. Хтось періодично повертається на вулиці, і ми їх знову відправляємо. Але це не замкнене коло – це постійна діяльність та задачі для цих людей, які зможуть їх змотивувати.

Причин, чому люди опиняються в подібних життєвих обставинах, маса. Це і кризова обстановка, і фінансові та житлові питання. Нерідко, це і залежність. Алкогольна чи наркотична. В сукупності це дає відповідний результат», – зазначає чоловік.

Нагадаємо, раніше ми писали, що у Вінниці облаштували стаціонарні пункти обігріву. По області таких пунктів більше сотні.