Загрузка...
На сьогодні існує версія, що всесвітньо відому мелодію «Щедрика» композитор Микола Леонтович вигадав не сам, а почув народний мотив, мандруючи селами Поділля. За звання місценародження «Щедрика» тепер змагаються три села на Вінниччині, хоча версій виконання цієї пісні на Поділлі ‒ безліч.
Про це йдеться в сюжеті «Вікна-Новини» на телеканалі СТБ.
100 років тому український «Щедрик» «емігрував» до США, де став «Carol of the Bells», і нині український «Щедрик» можна почути практично в кожному американському різдвяному кіно.
Як повідомляють в сюжеті, на думку музикознавців, мотиву «Щедрика», насправді, можуть бути сотні, а то й тисячі років. Існує версія, що «Щедрик» ‒ народний, а Леонтович, автор цього шедевру, просто підслухав цей мотив в одному із сіл на Поділлі. За останні кілька років перелік цих сіл звузили буквально до кількох.
Перша зупинка журналістів ‒ невеличке село Чуків Немирівського району.
«В 1899 році він приїхав до нас учителем. Заснував відразу музичний колектив. Він збирав народні пісні на Чукові. Виконували вони тоді і «Щедрик» тут» ‒ розповідають місцеві.
Пані Галина, місцева жителька, приводить до «залишків старої розкоші». Будівлі місцевого навчального закладу понад 100 років, школа 1898 року будівництва. Там, де Леонтович розпочинав музичну кар’єру і, можливо, підслухав «Щедрика», раніше було багате село та нова школа. А тепер стара будівля школи потребує ремонту.
Тут місцевий дитячий хор заспівує місцеву, ледь не тисячолітню версію «Щедрика». В сюжеті підкреслюють, чотири ноти, під які співають діти, ‒ найголовніший мотив у «Щедрику».
«Новий рік починався в березні. Звідти і про ягнят, і прилітала ластівочка у пісні», ‒ каже пані Галина.
Також на статус села, де «підслухали» «Щедрик», претендують ще два населених пункти. Серед них ‒ село Тиманівка Тульчинського району. Тут місцевий хор виконує свою версію «Щедрика».
Трохи пізніше пані Ольга, заспівувачка хору, приводить журналістів до будинку, куди 100 років тому постійно приїздив Леонтович до друга.
«Бо цей Микита грав на скрипці. Вони тут сходилися, грали, співали. Звідси, може, і пішов «Щедрик»», ‒ каже жінка.
Співачка місцевого хору каже: «Щедрик» ‒ то їхнє, тиманівське. Бо пісню пам’ятає ще змалку. Співали також по-своєму.
За статус села, де народився «Щедрик», конкурує ще одне ‒ Суворівське. І тут був Леонтович.
«Він не написав, це просто була обробка його. Люди співали, а він був дуже зацікавлений в цьому, у вечорницях», ‒ розповідають в місцевому будинку культури.
У місцевій облдержадміністрації кажуть ‒ конкуренція за місценародження «Щедрика» страшна. Вже кілька років три села доводять одне одному, хто «щедрівніший». Тому в області запланували створити туристичний маршрут «Шляхами Леонтовича». До нього увійдуть всі села, де міг бути підслуханий «Щедрик». А ще мелодію і бренд «Щедрика» зареєстрували, як інтелектуальну власність Вінниччини.
«Це нематеріальний ресурс, який належить Вінниччині. І щоб ми ним могли і в подальшому користуватись і створювати «туристичні магніти», наразі вже виробляється сувенірна продукція з цими логотипами. І я думаю, що в подальшому вона буде по всій території України, а далі плануємо і Європу», ‒ каже очільник Вінницької облдержадміністрації Сергій Борзов.
Журналіст телеканалу СТБ, Борис Сачалко, каже: готуючись до матеріалу, хотів влаштувати таку собі «битву хорів». Аби хори позмагалися, хто краще співає «Щедрика». Хто це робить правильніше і ближче до оригіналу.
«Але тепер я розумію, що конкуренція тут зайва. «Щедрик» ‒ це настільки прадавнє, що в кожному куточку всіх цих сіл його можуть співати абсолютно по-різному. Єдине спільне, і це, очевидно, є причиною світової популярності, ‒ емоція. Емоція новорічного щастя і різдвяного дива», ‒ зазначає кореспондент.
Нагадаємо, в січні 2020 року у Вінницькій обласній державній адміністрації відбувся круглий стіл, під час якого обговорили твір Миколи Леонтовича «Щедрик» як бренд та складову маркетингової стратегії Віннччини. Одним із питань стала розробка маршрутів «Шляхами Леонтовича».
12 травня департамент культури Вінницької ОДА представив ще один бренд регіону – мелодію «Щедрик» та