Печери-тунелі у Карпатських горах могли створюватись для того, щоб сховати щось досить цінне. Для цього навіть було розроблено та впроваджено унікальну гідротехнічну систему, яка у разі потреби відводила воду з напівзатоплених шахт.
Штучні тунелеподібні печери, які поставили вчених перед загадкою, виявили поблизу трьох сіл в Івано-Франківській області. Про це у своєму Facebook розповів завідувач відділу Інституту релігієзнавства Львівського музею історії релігії Микола Бандрівський.
Однак, як наголошує вчений, відкриття цих викопаних тунелів біля сіл Середній Березів та Шешори Косівського району та села Сукіль Долинського району поставили дослідників у глухий кут щодо мети їх створення, та ще й так поспішно.
«Туннелеподібні печери не могли використовуватися ні для проживання, ні для зберігання будь-яких їстівних припасів. Цьому перешкоджала їх надмірна вологість і низька температура. і відсутність дії вогню. Повинен відкинути також припущення про чернече (схімнічне) обживання печер, оскільки самітники, як відомо, усамітнювалися у важкодоступних та безлюдних місцях, ці ж печери розташовані на околиці сіл», — поділився своїми спостереженнями вчений.
Бандрівський припустив, що тунелеподібні печери у Шешорах, Березові та Сукілі були вибиті з метою щось надійно сховати від стороннього ока.
«Для цього була розроблена єдино вірна в умовах гірського ландшафту гідротехнічна система, пов’язана з використанням у нерозривному ланцюзі трьох складових, дві з яких — матеріальні (камінь, вода), а третя — психологічна, тому що боязнь і неприязнь до подібних місць глибоко корениться в нашій підсвідомості. А подолати цей страх — навіть ментально сильним натурам — досить важко», — зазначив археолог.
Однак, на думку вчених, у певний період історії в гуцульських Карпатах було створено цілісну та добре продуману гідротехнічну систему тунельного типу, яка могла виконувати суто утилітарні цілі на кшталт схованок для різноманітних цінностей.
«Майбутні дослідження, які вимагатимуть великих витрат праці на розчищення згаданих тунелів від завалів, мулу та відведення води, покажуть, наскільки ті чи інші припущення були справедливими», — констатує дослідник Бандрівський.
Карпатські тунелі-схованки — що відомо
Штучні тунелеподібні печери були виявлені під час археологічних досліджень, коли петрогліфічним загоном Львівського музею історії релігії проводилися пошуки та фіксація стародавніх наскельних зображень та петрогліфів в Івано-Франківській та Львівській областях.
У Середньому Березові печера має вигляд прямого тунелю завдовжки до 15 метрів, завширшки 0,8-1,5 метра та заввишки до 2,3 метра. На відстані 8 метрів від входу є заповнений водою вхід у нижній тунель, до якого ведуть вирубані в камені сходи та проглядаються до 3,5 метра в глибину під водою. Рівень води у цьому бічному вході-резервуарі починається з глибини 1,2 метра від рівня підлоги печери.
Печера, виявлена неподалік Шешоров в урочищі Цариця, знаходиться в глибокій ущелині, з якої випливає струмок. Підхід до неї стрімкий, по обидва боки оточений майже вертикальними скелями заввишки до 10 метрів. Сама печера має вигляд прямого тунелю завдовжки 27 метрів і завширшки до 1,5 метра, який трохи далі від входу має бічне відгалуження у вигляді тунелю завдовжки 6,1 метра. У самій печері сиро і холодно, зі стелі постійно капає вода, а з глибини тунелю витікає джерело.
Тунелі біля села Сукіль розташовані у нижній частині гори в урочищі Лаврівка, а вершина гори називається Монастир. Ця печера відкрита ще 1988 року і тоді ж її було обстежено працівниками Інституту нафти та газу з Івано-Франківська. Печера вирубана в сланцевій породі під товстим (до одного метра) пластом значно міцнішої породи, яка є стелею тунелю. Вхідний отвір у печеру розташований прямо над поверхнею річки Сукіль і має висоту до 1,7 метра. У плані цей тунель має вигляд з’єднаних між собою дуг трьох вузьких тунелів, кожен із яких має розширені зали у місцях входу.
